Практична частина

                                     КУБИК БЛУМА

в умовах компетентнісного підходу результатами навчання визнаються знання, уміння і ставлення (цінності, мотивація) учнів, що школярі застосовуватимуть у відповідь на потреби ситуації – навчальної чи життєвої. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів.

Серед таких методів, що засновані на таксономії Б.Блума, – «кубик Блума» та «ромашка Блума».

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

Які є варіанти використання

Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

Проблема « Забруднення повітря»

·         Назви (предмет, колір, явище, форму, розмір, героя...) – перевірка базових знань.

Питання –Як забруднюється повітря?

·         Чому (опиши процес, що відбувається з предметом, явищем, героєм...) – визначення причинно-наслідкових зв'язків теми.

Питання – Чому люди не задумуються над наслідками?

·         Поясни (ти справді думаєш, що... ти впевнений, що...) – різносторонній підхід до поставленого питання.

Питання – Ти справді думаєш, що можна виправити ситуацію?

-      Ти впевнений, що ми можемо дихати свіжим не забрудненим повітрям?

·         Поділись (поділись, що ти відчуваєш,коли..., чому ти вибрав...) – розкриває емоційний стан учня, вчить висловлювати власні емоції.

Питання – Поділись, що ти відчуваєш,

-       Коли бачиш, як сильно газує автомобіль?

-       Коли буваєш у лісі чи біля річки?

·         Придумай (що буде,якщо..., придумай, як...) – розвиток стратегії мислення.

Питання – Придумай, що буде, як забрудниться повітря в усьму світі?

·         Запропонуй (запропонуй, де..., запропонуй, як..., що, якщо...) – окреслення учнем власних ідей стосовно поставленого питання

Питання  -   Що можна зробити….?

-       Якби ти був міністром екології….

ФІШБОУН

Фішбоун (діаграма «риб’ячої кістки» (англ. Fishbone Diagram) – один з найбільш ефективних прийомів, який можна використовувати в тоді, коли необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки, здійснити обгрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми тощо.

Діаграма фішбоун має також назву “Діаграма Ішікави” – графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових взаємозв’язків між чинниками (факторами) та наслідками у досліджуваній ситуації чи проблемі. Діаграма названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту професора Ішікави Каору, який запропонував її 1952 року, як доповнення до існуючих методик логічного аналізу та покращення якості процесів в промисловості Японії.

Сьогодні з метод “риб’ячої кістки” або “риб’ячого скелету” використовують всі – і в бізнесі, і в освіті.

§  голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;

§  верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

§  нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

§  хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Важливо! Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови.

Fishbone буде доречним як під час індивідуальної, так і в процесі роботи в групах. В останньому випадку учасники групи зможуть обговорити проблемне питання та поглянути на нього з різних точок зору.
Як правило, прийом фішбоун виконується в декілька етапів:

Проблема: Забруднення води

причини:

- Тверді відходи

- Стічні води

- Забруднення підземних вод

- Промислові відходи

- Витік нафти, масел

факти:

- Шлунково-кишкові захворювання

- Погіршення якості питної води

- Ослаблення імунної системи людини

- Зникнення 150 видів рослин

- Загибель риб

Висновок: Раціональне використання води і дбайливе ставлення до неї

«ПЛАКАТ ДУМОК»

Вправа, яка допоможе згуртувати клас. Стимулює навчальний процес та взаємодію у класі

Цей прийом критичного мислення неодмінно сподобається кожному вчителю. Адже вправу потрібно виконувати в абсолютній тиші. Така робота буде актуальна на будь-якому уроці. І тиша та письмо є спеціальними інструментами, які здатні допомогти учням більш детально дослідити тему. У процесі великого паперового «обговорення» школярі мають записувати цікаві думки та питання на великому плакаті.

Цей процес сповільнює мислення та дає можливість зосередитись на ідеях інших. Такий прийом допомагає створити візуальний звіт про думки та питання учнів, які можна обговорити потім на наступних уроках. Подібна стратегія діє для активізації діяльності учнів, які не схильні брати участь в усній дискусії. Більш того, це навчить говірливих школярів прислухатися до ідей інших. Після кількаразової участі в такому дійстві, учні почувають себе більш комфортно, впевнено та сміливо.

Хід роботи

1. Оберіть стимул для «обговорення» та поставте завдання

Стимул – це матеріал, який мають проаналізувати діти. Він може бути у форматі питань, цитат, історичних документів, фрагментів творів, поетичних творів чи зображень. Різні типові перевірочні чи практичні роботи з різних предметів можна адаптувати саме під такий формат роботи, наприклад:

·         Дайте фрагмент тексту та запропонуйте вказати художні особливості, чи зробити аналіз поетичного твору.

·         Формула у якості стимулу передбачає завдання – знайти способи її розв’язання чи скласти задачі.

·         Зображення клітини – діти можуть описати структуру, чи вказати процеси, які з нею відбуваються.

Як бачите, варіантів безліч, варто виходити з предмету та теми, яку вивчаєте саме зараз.

2. Об’єднайте клас у групи та роздайте плакати

Знову ж таки, це має бути групова робота. Кожній групі можете дати свою тему, а можете одну для всіх. Все залежить від кількості дітей у класі та складності матеріалу. Оптимально, якщо вдасться зробити роботу у парах чи групками по три учня. Кожній з груп потрібен лист формату А4 чи А3 в залежності від очікуваних результатів. Посередині листа прикріпіть, запишіть стимул (зображення, текст, цитата тощо). Вільне поле має використовуватись для записів.

3. Підготуйте учнів

Заздалегідь повідомте, що вправа виконується у повній тиші. Уся комунікація відбувається у письмовій формі. Попередьте, що у учнів буде можливість влаштувати обговорення в парах та класом пізніше. Надайте  максимально чіткі інструкції, аби у дітей не виникало питань у процесі виконання роботи. Запитайте, чи немає в учнів питань.

4. Запис коментарів

У кожної групи має бути аркуш паперу та кольорові фломастери, ручки. Можете порекомендувати записувати питання, скажімо, чорною ручкою, а відповіді – червоною. Так можна буде одразу візуально оцінити хід думок групи.

Групи читають текст мовчки (чи розглядають зображення). Далі у письмовій формі безпосередньо на аркуші діти пишуть питання, коментарі, зауваження до матеріалу. У групі учні можуть запитувати один одного і відповідати лише письмово. Питання можуть стосуватися теми, а можуть мати відсторонений характер, якщо з’явилися асоціації після ознайомлення з матеріалом.

Окрім тексту можна використовувати лінії, підкреслення та різноманітні символи. Одразу нагадайте, що записувати має не хтось один, а всі, бо це командна робота. Виділіть на це 15 хвилин.

5. Знайомство з аркушами інших груп

У цьому випадку організація може бути двох видів: або плакати передаються від столу до столу, або групи переходять, а аркуші лишаються на столі. Знову ж таки, дійство відбувається у повній тиші. Школярі знайомляться з плакатами інших, роблять свої замітки, у письмовій формі коментують те, що вже записане. Плакат має наповнитися сторонніми думками. Розраховуйте час на виконання вправи в залежності від кількості груп.

6. Повернення до своїх аркушів

Наприкінці виконання вправи, групи мають повернутися до своїх плакатів. Вони вивчають нові коментарі, питання, написані однокласниками. Тепер можна у групі словесно обговорити нові зауваження. З’ясувати, чи змінили команди уявлення про матеріал. Вони погодилися з коментарями, чи заперечили їх? Попросіть виділити найцікавіший коментар чи зауваження.

7. Обговорення з класом

Проаналізуйте роботу. Запитайте, що нового діти дізналися після виконання вправи. Запитайте, чи сподобалось працювати в парі, чи сподобались коментарі інших груп. Попросіть виголосити суть матеріалу, закріпленого на плакаті, що групи зрозуміли з нього. Зробіть власні висновки після спостереження за роботою учнів.

Варіант виконання роботи:

Один плакат на всіх. Оберіть проблемну цитату, зачитайте її (вона має бути прикріплена у центрі аркушу), дайте хвилину подумати над її суттю. Попросіть тиші та передайте листок до класу, хай усі по черзі напишуть свій довільний коментар, що стосується проблемного моменту. Це можуть бути питання, хтось із наступних може дати відповідь, якщо захоче. Плакат повертається до вас і ви аналізуєте його, коментуєте, залучаючи клас до обговорення.

Як варіант, спробуйте поєднати інтелект-карти з цим прийомом критичного мислення. Такий вид роботи можна адаптувати для використання на будь-якому уроці, адже практично у всіх предметах знайдуться стимули для обговорення, дискусій чи пошуків істини.